Спочатку призначення та контракт Андрія Шевченка на посаді головного тренера італійського клубу Дженоа всім скептикам та вболівальникам футболу видались цікавим рішенням. Але український тренер та легенда футболу не впорався з поставленим завданням. Це було пов’язано з цілою низкою факторів та ключових аргументів. Дженоа зіштовхнулося з кадровою кризою, тому не можна було побачити лідерів команди, які могли б вивести клуб на новий рівень.
Шевченко постарався вичавити максимум із Дженоа в основних матчах проти провідних команд Серії А. Календар для українського тренера склався не найкращим чином, бо у перші п’ять турів довелося зіграти проти всіх топів. Дженоа абсолютно прогнозовано програло сильнішим суперникам, не набравши потрібних очок для збереження прописки в Серії А. Шевченко не можна вважати винним у всіх бідах команди, оскільки він спробував, але йому не вдалося. Не факт, що Пеп Гвардіола зміг би вибратися з такої ж проблематичної ситуації, а отже, все залежить від великої кількості факторів.
Андрій Шевченко спробував себе в якості головного тренеру команди, яка перебуває в кризі. Він намагався виграти у принципових матчах, але в деяких моментах не вистачило футбольного везіння. Дженоа вигравало у Мілана в Кубку Італії, а потім після першого тайму пропустило три голи та вилетіло зі змагань. Цей матч став вирішальним перед звільненням Шевченка, але не можна звинувачувати легенду футболу в тому, що він не виклався на максимум і не намагався зберегти свою команду в Серії А.